Уявіть собі ситуацію: приходить клієнт в компанію і каже: “Хочу точно такий же додаток, як у моїх конкурентів”. На всі питання, які уточнюють запит, він відповідає в стилі “зробіть точно, як там, що незрозумілого”. Розробник категорично відмовляється працювати з таким ТЗ – не без підстав розуміючи, що доведеться дуже багато переробляти. Замовник скаржиться на незговірливих розробників, розробники відмовляються з ним працювати – загалом, ситуація патова. І тут на сцені з’являється бізнес аналітик.
Він досконально розбирає функціонал додатка – і з’ясовується, що “точно такий” – м’яко кажучи, перебільшена оцінка. У конкурентів розрізняються бізнес-процеси, а значить, відрізняються етапи замовлення і оформлення продукту. І навіть дизайн програми, наведеного в якості орієнтира замовником, йому, замовнику, насправді не підходить.
Іншими словами бізнес-аналітик переводить емоційне “зробіть точно так же” на мову технічного завдання – і вже його передає в роботу програмістам. Всі задоволені.
Бізнес-аналітик (Business Analyst) – це посередник між IT-компанією і замовником, гравець, який однаково ефективно грає за обидві команди. Його завдання – розібратися в проблемі і вимогах замовника та запропонувати йому максимально ефективне рішення, на яке тільки здатний довірений бізнес-аналітику продукт. Після того, як технічне завдання складено, BA консультує програмістів на всіх стадіях розробки, представляючи інтереси замовника. Ось список основних функцій бізнес-аналітика:
- Аналіз бізнес-потреб замовника;
- Складання вимог до майбутнього продукту (спілкування з зацікавленими особами – розробниками, клієнтами, кінцевими користувачами);
- Аналіз вимог (створення прототипів, анкетування, опитування, мозковий штурм, аналіз існуючої документації, конкурентів);
- Аналіз проблемних областей запропонованого рішення і пошук варіантів, як це можна покращити;
- Формалізація вимог (поділ вимог на бізнес, функціональні, нефункціональні, написання специфікацій вимог);
- Управління вимогами (обробка запитів на зміну, аналіз і опис впливу на існуючі вимоги);
- Трансляція вимог між розробниками і клієнтом.
Типовий робочий день бізнес-аналітика складається з зустрічей (або дзвінків) із замовником і з проектною командою, розробки рішень, створення прототипів рішень, роботи з вимогами замовника (збір, уточнення, написання ТЗ і специфікацій), консультацій розробників і тестувальників, вивчення існуючих стандартів.
Бізнес-аналітик – це робота для тих, хто любить докопуватися до самої суті і за банальним “зробіть, щоб працювало” знаходить конкретні побажання. Як доктор, який за симптомами вгадує захворювання, бізнес-аналітик за скаргами клієнта (користувачі “відходять” на етапі оплати) бачить конкретні недоліки функціоналу (маленький вибір платіжних систем, відсутність можливості оплатити картою).
Необхідні якості – вміння і бажання (!) спілкуватися з людьми, залагоджувати конфлікти. При цьому він повинен вміти вивчати величезні обсяги інформації в короткі терміни, і прекрасно знати не тільки можливості власного продукту, а й тенденції на ринку в цілому.
В аналітики приходять з:
- IT-фахівців – наприклад, якщо спілкування з людьми приносить більше задоволення та користі, ніж створення коду. Однак в цьому випадку, потрібно буде “апгрейдити” власні знання в галузі тієї сфери бізнесу, для якої доведеться створювати рішення.
- Бізнес-фахівців без IT-освіти. Це зворотна ситуація: такі люди досконально знайомі з індустрією, з якою будуть працювати, але доведеться вивчити IT-складову.
Власне, в бізнес-аналітики можна “цілитися” і після закінчення наших курсів: наші випускники отримують не тільки міцну базу IT-знань, навички траблшутінга (вміння проаналізувати ситуацію, знайти і виправити помилку) але і важливі для ВА софт-скіли (вміння спілкуватися з людьми і “розрулювати” конфлікти, пояснити іншому, як працює той чи інший продукт).
