– Чому ти вибрав саме курси від PortaOne?
– Мені тоді було важливо, що після закінчення навчання є реальні шанси залишитися на роботі в компанії. Плюс, мій одногрупник закінчував Education Center PortaOne – і від нього я знав, що вчать там дуже грунтовно. Я в той період навчався ще веб-дизайну та як верстати сайти, але дуже скоро зрозумів, що адміністрування та технічна підтримка мені куди цікавіше, і сконцентрувався тільки на цьому.
– А як ти взагалі дізнався про Education Center PortaOne?
– Я закінчував кафедру промислової електроніки Чернігівського Технологічного університету – так ось про Education Center я знав ще за часів навчання. Але почав роздумувати про вступ туди тільки років через три після закінчення університету. Я тоді зустрів на автобусній зупинці старого знайомого, який розповів про новий набір. І закрутилося!
– Що більше всього запам’яталось тобі за час навчання?
– Два протилежних почуття. Спочатку – відчуття цілковитого безсилля, тому що нічого не розумієш в новій темі. А потім – коли займаєшся, розберешся потроху – все ось це ось незрозуміле дивним чином розкладається в голові по поличках.
– Найважливіше, чого саме вдалося навчитися?
– Спочатку в це віриться насилу, але все, що відбувається в робочій системі, – це ніяка не магія. Приділивши небагато часу, можна абсолютно в усьому розібратися, і повірте, для вирішення будь-якої задачі завжди знайдеться логічний алгоритм. Більше того: щоб його зрозуміти, зовсім не обов’язково бути гуру-розробником з сивою бородою, який вже 30 років в темі.
– Продовжи речення: “Якщо б не Навчальний центр PortaOne”, то…
– … я шукав би вдачу в веб-дизайні або, що ще сумніше, повернувся б до лав електриків.
– Твоя найбільш безглузда помилка за час навчання?
– Під час мешапу доводив свому майбутнього тім-ліду, що утилітою ping можна перевіряти конкретні порти. Big mistake!
– Найяскравіший спогад про навчання?
– Шокова терапія на мешапах . Це коли спочатку у тебе шок від думок: “Ми ж цього не вчили, що взагалі відбувається, звідки це все, я ж не пропустив жодного заняття! ..” Але доводиться у всьому розбиратися – нікуди не дінешся! – і поступово завдання стає все більш зрозумілим, і ось ти вже навіть отримуєш якісь результати. Але ти все одно не заспокоюєшся, і навіть здавши завдання, приходиш додому і перериваєш весь інтернет, щоб знайти інформацію по темі. І ось в цей момент, упевнившись, що пішов правильним шляхом, нарешті, заспокоюєшся. Сильні почуття!
– Робота виправдала твої очікування?
– Я ще під час навчання говорив, що хотів би працювати саме в техпідтримці, а не прагнути в розробники: у саппорт-інженерів кожен день – щось нове, завдання нетипові, немає одноманітної рутини. Плюс, дуже тішить, що кожен день є маленькі перемоги: ти закрив своє завдання, клієнт задоволений – і можеш радіти результату. Коли тижнями і місяцями працюєш над великими завданнями, дуже не вистачає ось цієї можливості порадіти своїм успіхам.
Спочатку мене дуже лякало, що доведеться працювати з клієнтами безпосередньо, але до цього швидко звикаєш. Зате тішить, що в роботі багато самостійності, не потрібно узгоджувати кожен свій крок.
– Твоя порада теперішнім студентам
– Не забувайте: розібратися можна в усьому, головне – приділити завданню достатньо часу. Допомагає не просто вивчати лекції, але ще і читати додаткові матеріали в інтернеті: часто буває так, що важка тема не дається, поки не знайдеш те ж саме пояснення, але іншими словами. Не бійтеся ставити викладачам додаткові запитання! Ну і, звичайно, займайтеся практиктикою якомога більше: без практики і від десятка вивчених джерел сенсу не буде. Прямо таки ставте собі завдання з вивченого матеріалу, і виконуйте їх. І все вийде!
