– Розкажіть в двух словах про себе (напрямок освіти або інтересів).
Закінчив НТУУ «КПІ» Фізико-технічний інститут за спеціальністю інформаційна безпека. Але з того часу за освітою майже не працював; остання сфера роботи – кіновиробництво. Коли почалося вторгнення, добровольцем вступив в ЗСУ і зараз проходжу службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗСУ. Але маю бажання повернутися у інформаційну безпеку після перемоги, тож програма курсу дуже вписувалася в ті скіли, якими потрібно володіти кібербезпечнику. Але, власне, все доводиться “піднімати” з нуля.
– Що найбільше запам’яталось із періоду навчання у PortaOne Education Center ?
Те, як намагався приймати участь з телефону у ефірах, стоячи на посту 🙂
– Які аспекти навчання виявилися найбільш складними/ несподіваними/ цікавими/ приємними?
Приємними – знання та їх структурування, а також підхід до формування домашніх завдань. Складними – мешапи, бо насправді я не міг приділяти достатньо уваги навчанню, щоб вільно себе почувати на мешапах.
– Скільки часу займало навчання на курсах і як вдавалося його поєднувати із службою?
Коли курс розпочався, я був на полігоні, де навіть мобільний зв’язок був дуже слабкий. Я мав лиш дві години генератора на день та Старлінку. Цього вистачало щоб послухати лекцію або прийняти участь у ефірі. На жаль, лабораторні роботи не завжди була змога повноцінно опрацювати.
Наскільки я зараз бачу, аби повноцінно займатися, треба прослухати лекцію хоча б двічі (це, наприклад, 4 години) + ще пару годин на додаткові джерела та виконання домашніх та лабораторних. А ще краще – ходити і вранці, і ввечері по змозі 🙂 Тоді можна було б вільно відчуватися на мешапах.
Половина курсу в мене пройшла в умовах на полігоні, інша половина – вже поблизу Бахмуту (кілометрів за 40, де зараз і знаходжуся) – тут вже було краще з світлом та інтернетом, хоча часу не завжди було достатньо. То ж я постійно «наздоганяв». Але, не зважаючи на те, що не зміг викластися на практичних заняттях на повну, принаймні я володію матеріалом, і, якщо що, знаю де подивитися та розумію структуру того, як все працює.
– З ким із менторів працювали і які ваші враження про методи і формат навчання?
Вечірні групи — Олександр та Роман. Пару разів залетів в кінці курсу на ранішню, і дуже сподобався підхід Максима – гарний формат. Мені трохи не вистачало наглядності при виконанні практичних, не щоразу шарили екран та робили завдання покроково. На ранкових зустрічах таке практикувалося, принаймні на тих, де я був. Але то було декілька разів, тож не впевнений, що це постійна практика. Метод бліців дуже добрий. Не вистачало зворотнього зв’язку або розборів мешапів.
Хоча вцілому очікування від програми виправдались стовідсотково. Все, що не виправдалося, це очікування від власної працездатності та глибини занурення у предмет, але тут поєднання обставин з внутрішніми дисциплінарними моментами. Ну і це було гарним способом відволіктися на кілька годин від того, що відбувалося навкруги.
– Якісь знання, отримані в Навчальному центрі, потрібні вам зараз у реальному світі?
Саме зараз я працюю з людьми та об’єктами, тому у службі ці знання не застосовую. Але було бажання переводитися ближче до таких технічних задач, і там на співбесіді задавали питання, відповіді на які я дізнався якраз при проходженні курсу.
– Чи задоволені ви навчанням і чи могли б порадити своїм друзям (однокурсникам, колегам, побратимам) програми навчального центру?
Так, я вже знаю, кому порадити, тому чекаю анонсів наступного курсу. Також сам пройшов би з задоволенням курси у такому ж ключі. По перше – це розвиток своїх знань та навичок. По друге – потрібно думати, чим займатися після перемоги. Якщо є бажання потім робити кар’єру військового – то проблем немає. Але я хочу перемогти, зняти форму і працювати у інформаційній безпеці або чомусь дотичному до того.
Якщо зараз не знаходити змогу розвивати свої навички, а «варитися» лиш у службі, то через рік, так чи інакше, буде відкат, і дуже важко починати знову. Особливо, коли тобі не двадцять рочків. Тому потрібно завжди бути в тонусі та постійно вчитися, бо у сучасному ІТ занадто великі вимоги до кількості навичок, знань, та годин проведених за самоосвітою.
Звісно, якщо є можливість, і ти не постійно у полях та окопах. Я був не постійно у польових умовах, тому можливість була. Такою нагодою як ці курси просто заборонено знехтувати, якщо є бажання розвиватися у інформаційних технологіях (без різниці, у якій саме сфері).
Позивний Доріан Грей (3 ошб ЗСУ)
Від себе додамо: наші герої найкращі — вони не лише захищають Україну, але й думають про те, як розвивати себе і країну після перемоги і вкладають свій вільний час у навчання та розвиток! Пишаємося кожним!
