– Які теми ти читаєш студентам?
– Ще до роботи в Education Center PortaOne я проводив заняття з операційних систем, комп’ютерних мереж, проектування інтерфейсів користувача та web-інтерфейсів. В Education center до цього комплекту додалися бази даних і IP телефонія.
– А яка з цих тем – твоя найулюбленіша? Чому?
–Моя думка – теми, які не любиш, викладати не варто взагалі: і процес, і результат буде нижче середнього – і це в кращому випадку. Взагалі, я вважаю, що розуміння принципу важливіше ніж запам’ятовування фактів, а кращий спосіб зрозуміти принцип – самому його сформулювати. Тому намагаюся організувати заняття так, щоб студенти самі знаходили правильні відповіді. Моя ж задача – проконтролювати, щоб принципи, які вони винайшли, збігалися реальністю.
– Як ти став викладати в Education Center PortaOne?
– У 2008 році я викладав в Чернігівському Державному Технологічному університеті (так називалася наша Політехніка) на кафедрі Інформаційних та комп’ютерних систем, і паралельно проводив факультативи для студентів, яким було мало університетської програми. Ми з ними налаштовували FreeBSD на стареньких серверах, які вже не тягнули мережеві завдання університету. Від колег я дізнався, що в місті відкривається новий освітній проект, присвячений IP телефонії – і мені запропонували очолити його. По суті, мені запропонували займатися тим же факультативом, але в значно кращих умовах – новенька лабораторія з сучасним обладнанням.
– Який випадок з практики запам’ятався найбільше?
– За 12 років чого тільки не було! Одного разу, наприклад, посеред заняття до нас прийшли телевізійники. Я здивувався, що вони прийшли без попередження, вони – що їх тут не чекали. Німа сцена. У тиші дзвінок, беру трубку: “Привіт, там до тебе телебачення приїде!”. Люблю коли заздалегідь попереджають!
–Твоя порада студентам
– Ніколи не здавайся, навіть коли важко. Важко – це показник того, що ти ростеш над собою. Як казала одна наша студентка, “No pain – no gain”. Цей принцип працює не тільки в спортзалі!
Не порівнюй себе з іншими – краще порівнюй себе з собою, яким ти був раніше. Люди різні, у них різні стартові умови, та й різні теми всім по-різному даються. Хтось може думати, мовляв, “не тягну”, “не моя тема”, “Сергій клацає задачі за пару хвилин, а у мене на те саме йдуть години!” Така ситуація демотивує, звичайно. А якщо подивитися на неї під іншим кутом? Так, ця тема тобі дається складніше, ніж Сергію – але згадай, яким ти був (чи була) декілька місяців тому! Тоді ти не без зусиль зайшов на віртуальну машину – а сьогодні закінчуєш свій четвертий скрипт. Ну і що, що той скрипт поки “трохи барахлить”, – це теж питання часу. Уяви, який буде прогрес ще через кілька місяців?
– А чому ти вчишся у своїх студентів?
– Багато чому, адже будь-яке навчання – це обмін інформацією: студенти отримують знання від мене, я отримую знання від них. Дізнаюся від них про нові книги та цікаві ресурси, про тренди.
– Що то за кіт на фото?
– Для публікації я підібрав фото з коте, тому що котики в інтернеті рулять. Діти знайшли його під під’їздом три роки тому, мені випала честь дати новому вихованцю ім’я. Кота звуть Баш – на честь командної оболонки Linux-систем. Версія звичайно так собі: цей bash команди виконує в’ялувато, жере ̶п̶а̶м̶’я̶т̶і корму багато, іноді “висне” і спить годинами.
