❓ Восени 2019-го року, коли ви стали студентом навчального центру PortaOne, ви вже були виконуючим обов’язки декана профільного факультету СумДУ. Чому ви прийшли вчитися? І з якою метою?
✅ До того моменту я вже кілька років замислювався над тим, що наші випускники ще не на 100% покривають сучасні вимоги ІТ компаній на ринку праці, думав, які предмети потрібно додати в навчальний план, щоб виправити ситуацію. Я детально аналізував ринок IT вакансій, які напрямки ми з нашим сьогоднішнім навчальним планом не “закриваємо”. І я знайшов нішу, яка у нас поки пустує – системні адміністратори, або devops інженери. Ринку це потрібно – отже, нам цю прогалину потрібно закривати якомога швидше. І це якраз те, чого навчають студентів у Навчальному центрі PortaOne. На моє глибоке переконання, перш ніж вчити інших, потрібно спочатку гарненько навчитися самому – ось я і прийшов вчитися нарівні зі студентами. І Роман, і керівництво навчального центру мене гаряче підтримали, але відразу запевнили, що ніяких поблажок мені не буде: всі заняття, всі тести – на загальних підставах.
❓ В результаті навчальний план університету поповнився новими дисциплінами?
✅ Так, з цього навчального року студенти третього курсу в якості предмета за вибором можуть вивчати основи Linux. Це два заняття на тиждень: година теорії та година практики. Вже в першому потоці курс обрали 26 осіб. Якщо буде користуватися популярністю, в майбутньому доповнимо його розширеним курсом по Linux, курсом з основ комп’ютерних мереж.
Але до речі, не тільки університет поповнив свій навчальний план, а й Навчальний центр збагатив свій курс лекцій.
❓ Як це?
✅ Справа в тому, що у мене – магістерський ступінь з біомедичної електроніки. Слово за слово, додаткові питання на лекціях – і я зрозумів, що теж можу виявитися корисним і запропонував Роману прочитати лекцію про фізику для айтішників: чим небезпечний WiFi, що небезпечніше – WiFi або мікрохвильовка, що спільного у WiFi, bluetooth, мікрохвильовки, мобільного телефону, і якої біологічної шкоди тканинам вони можуть наносити. У підсумку лекція моя тривала годину і ще дві години хлопці продовжували ставити мені питання. І ми обов’язково будемо це повторювати!
❓ А як вам було вчитися разом зі своїми ж власними студентами?
✅ Я і до приходу в навчальний центр намагався не створювати ніяких бар’єрів між собою і студентами. В університеті я викладаю з 2006 року, а сам його закінчив всього за два роки до цього. Тобто, коли я вперше зайшов в аудиторію і почав вчити студентів, різниця у віці між нами була мінімальна. Зараз, звичайно, вона збільшується, але і сьогодні не всі з моїх студентів, знають моє по-батькові, з деякими ми часто спілкуємося на “ти”.
У нас в університеті є свій бізнес-інкубатор – невелика лабораторія, де студенти розробляють власні проекти. Там ми теж нерідко щось робимо разом зі студентами: вони приходять з питаннями – і ми разом розбираємося, що робити. Так що досвід взаємодії з ними на рівних у мене є.
Взагалі, я завжди говорив, що у студентів переді мною є, як мінімум, одна перевага – вікова. Вони молодші – і це означає, що вони точно нас перевершать.
❓ Чи багато було нового для вас матеріалу на заняттях? Як ви побудували свій процес навчання?
✅ Якусь частину програми я вже знав, щось було зовсім новим (наприклад, все, що стосується Linux). В цілому, у мене виходило такий розподіл часу: 20% – на роботу в класі з викладачем, а 80% – на самостійну роботу вдома. Я був дуже захоплений, мені страшенно подобалося – години летіли непомітно! Приблизно до середини навчання я став виконуючим обов’язки декана факультету, з’явилося дуже багато адміністративних завдань, часу на власне навчання стало не вистачати. У якийсь момент я вже не міг витрачати на домашню роботу більше часу, ніж витрачав його на роботу в класі – і ось цього вже було відверто мало.
Моя рекомендація: Не розраховуйте, що викладач пояснить вам все і його лекцій / пояснень вам буде достатньо. Як мінімум, стільки ж часу (а в ідеалі – два рази по стільки) треба відводити на самостійну підготовку. Оптимальне співвідношення роботи в класі до самостійного відпрацювання – 1:3, а ось 1:2 – вже гірше, відповідно 1:1 – абсолютно точно не достатньо.
❓ Що ще ви можете порадити студентам, виходячи з досвіду, який отримали самі?
✅ Час і захопленість. Я б щиро рекомендував витрачати якомога більше часу на вивчення матеріалу, його самостійне опрацювання.
Крім того – спілкування. По-перше, потрібно спілкуватися з викладачем: той отримує величезне задоволення, коли студенти засипають його питаннями – значить, вони по-справжньому захоплені! При цьому Роман, наприклад, ніколи не дає готову відповідь. Він ніби підштовхує до цієї відповіді студентів: їм, тим не менш, треба виконати самостійну роботу, щоб докопатися до істини.
По-друге, дуже важливо спілкуватися з іншими студентами в групі. Я, наприклад, багато комунікував з хлопцями, у яких сам веду інші заняття: вечорами в телеграм-чаті ми обговорювали, як кожному з нас даються завдання, хто, що і як встиг зробити. Зрозуміло, що частіше вони до мене зверталися за порадою, ніж я до них – але я, як і Рома, готових відповідей намагався не давати.
В цілому, на цей курс добре б приходити з другом – або знайти товариша/ напарника прямо на курсі. Бувають ситуації, коли здається, що рішення ніколи не знайдеться, просто руки опускаються – і тоді дуже підтримує впевненість друга, що все вийде, що просто немає іншого виходу крім як взяти і зробити. “Спортивна злість” теж допомагає і стимулює: коли йдеш вперед через “не можу”, тому що друг вже вирішив це завдання, і якщо він зміг – то і я зможу, як інакше.
❓ А яких помилок Вам хотілося б уникнути?
✅ У мене все-таки великий педагогічний досвід, тож прям великих помилок я не пригадаю. Хоча ні, було! Я був дуже розчарований результатом мого першого тесту. Я тоді був упевнений, що до уваги беруться тільки вірні відповіді – як прийнято в наших університетських тестах. А виявилося, що неправильні відповіді теж впливають на загальний бал, знижують його. Тобто, якщо сумніваєшся, краще не відповідати нічого, ніж відповісти неправильно. Роман це пояснював, але я, мабуть, поставився до цього неуважно. Так мені й треба!
❓ Найяскравіше враження від процесу навчання?
✅ Коли Роман вперше приніс в клас телефонні апарати, познайомив нас з інтерфейсом – і вже через 20 хвилин у нас вийшло налаштувати ланцюжок дзвінків. А потім Рома каже: “А тепер уявіть, що таких клієнтів у вас – десять тисяч”. І ти розумієш, який за всім цим масштаб, цілі корпорації!.. Такого досвіду масштабування у мене досі не було, це був просто вау-ефект.
