Олександр Соколов про свої враження від програми BAS

Сьогоднішній наш співрозмовник – Олександр Соколов, випускник Навчального центру за програмою стажування Become a Support Engineer. Його історію і старт у команді PortaOne читайте далі.

– Олександре, розкажи дещо про себе. Де навчався (навчаєшься)? Як потрапив на стажування?

Я навчаюсь на 4 курсі у Вроцлавській Академії Бізнесу у відділі Інформатики за спеціальністю Web Engineering. На стажування потрапив випадково, я був в активних пошуках роботи, і так вийшло, що в цей же самий час моя знайома присилає посилання на Facebook із описом вакансії на позицію Trainee Support Engineer.

– Що саме зацікавило тебе у програмі стажування Become a Support Engineer?

Спочатку, чесно, думав, що це на кшталт кол-центру 🙂 на рівні “Доброго дня, ви подзвонили в службу підтримки, мене звати Олександр, спробуйте виключити та включити ПК :)”. Але у вимогах до позиції, окрім англійської, вказувалось – знання Linux та мережі на базовому рівні. І оскільки інтерес у мене був високим, то спробувати вартувало.

– Якими знаннями, на твій погляд, повинен володіти студент, аби претендувати на місце у програмі?

Я бачив, як люди з мінімальними знаннями операційних систем та мереж починали програму і достатньо успішно проходили її, тому, як на мене, важливим є саме технічний склад розуму та дитячий інтерес, особливо інтерес, без нього такий експрес-курс пройти буде важкувато.

– Пригадай свої очікування від програми. Вони справдилися?

Завжди очікую гіршого, але сподіваюсь на краще. Тому був дуже приємно здивований, коли закінчив програму та пройшов до своєї поточної групи.

Якщо пригадати щось конкретне, то першим ж в голову приходить знайомство з внутрішніми сервісами. Для мене було сильним відкриттям, як працюють системи RT, wiki etc., вони ще й достатньо зручні в використанні. Особливо сильно сподобався YT, користуватись ним одне задоволення.

– Які аспекти навчання виявилися найбільш складними/несподіваними/цікавими/приємними?

Почну з приємного, цікавого та складного одночасно, згадую з ностальгією свої mashup’и по Linux, це був 4-х годинний хардкор, при якому йшла калібрація вивченого, ці завдання з підступними умовами від Андрія Хижняка не забудуться.

– Скільки часу в тебе займала програма ?

Якщо рахувати кількість годин на день, то це було в межах від 5 до 7. Все залежало від теми, але в цілому всю програму по Лінуксу, мережам та БД пройдено менше, ніж за 2 місяці. А далі вже було – знайомство з продуктом, робочим оточенням, групою та легкими задачами, щоб адаптуватися.

– Які секрети успішного проходження стажування?

Секретів немає, я просто сідав і займався. Якщо щось не виходило, то займався трохи довше.

– Які знання, отримані на курсі, тобі стали в пригоді зараз? А чого не вистачає? Як, на твою думку, можна покращити курс?

Програма дає хорошу основу, поверх якої можна самому уже розвиватись в тих напрямках, які найбільше подобаються.

– Що саме ти порадиш майбутнім студентам? Що скажеш тим, хто боїться подати свою кандидатуру для участі у програмі?

Раджу “приготуватись до спринту, бігти прийдеться швидко”. Програма за відведені 3 місяці бустить більше, ніж 4 роки в універі, раджу спробувати. Навіть, якщо не вийде дійти до фінішу, то уже здобуті знання можна відшліфувати та спокійно подавати свою кандидатуру ще раз або знайти схожу роботу.

Дякуємо Олександру за чудову і цікаву розмову. Ділитися історіями успіху важливо – чудові приклади дозволяють іншим переосмислювати результат власної щоденної праці. А ще – мотивують долучатись. Тому чекаємо всіх бажаючих почати кар’єру в IT.

Поділитися:FacebookTwitter
Приєднуйся до дискусії!